Основні поняття комп'ютерних мереж

Мережі (у загальному розумінні) — це системи, утворені за допомогою каналів зв'язку

Перелічимо мережі, які використовують щодня:

·         пошта;

·         телефон;

·         громадський транспорт;

·         локальна (корпоративна) комп'ютерна мережа;

·         глобальна комп'ютерна Інтернет.

Комп'ютери можна сполучити у мережу для колективного використання даних і ресурсів. Мережа може бути дуже простою: містити лише 2 комп'ютери, сполучені одним кабелем. Або складною: містити сотні комп'ютерів, підключення до пристроїв, які регулюють потік інформації. До складу конвергованої мережі даних можуть входити і комп'ютери загального призначення (ПК і сервери), і пристрої зі специфічними функціями: принтери, телефони, телевізори й ігрові приставки. Всі конверговані мережі, а також мережі даних і відеоінформації, є засобом колективного використання інформації, що використовує різні методи передавання цієї інформації. Дані надходять мережею з одного місця в інше іноді різними траекторіями.

Маємо прозору аналогію: система громадського транспорту аналогічна мережі даних. Автомобілі, вантажівки та інші транспортні засоби подібні повідомленням, що передають мережею. Кожен водій визначає початкову точку (джерело) і кінцеву точку (призначення ). У межах цієї системи існують правила, такі як знаки зупинки і світлофори, які регулюють потік від джерела до місця призначення.

Комп'ютерна мережа — це сукупність вузлів (персональних комп'ютерів, робочих станцій, мейнфреймів, окремих пристроїв), які взаємодіють між собою за допомогою мережевого обладнання і спеціального програмного забезпечення.

Інформаці́йні техноло́гії (Information and Communication Technologies, ICT) — сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів.

Комунікаційне або мережеве обладнання – це периферійні пристрої, що здійснюють перетворення сигналів, які використовують у комп'ютері, на сигнали, що передаються через лінії зв'язку, і навпаки. Такими пристроями є модеми та мережеві адаптери. Модеми застосовують при використанні телефонних ліній зв'язку, мережеві адаптери – при використанні інших ліній.

Лінія зв'язку – це обладнання, за допомогою якого здійснюється об'єднання комп'ютерів у мережу. Мережева інтерфейсна плата (або мережевий адаптер) – спеціальний апаратний засіб для ефективної взаємодії персональних комп'ютерів у мережі. Вона встановлюється в одне з вільних гнізд розширення шини комп'ютера, а кабель передавання даних під'єднується до роз'єму на цій платі. Лінії зв'язку, що використовують кабелі для передавання сигналів, називаються дротовими, решта – бездротовими. Телефонна лінія – приклад дротової лінії зв'язку. Системи супутникового зв'язку – бездротові. Лінії зв'язку різні за складністю. Часто для з'єднання локально розташованих комп'ютерів використовується радіозв'язок. Для потужніших телекомунікацій використовується мікрохвильове або інфрачервоне випромінювання.

Інакше кажучи, комп’ютерною мережею називають сукупнiсть обчислювальних машин, сполучених мiж собою каналами передавання даних і призначених для розподiлу та колективного користування апаратними, обчислювальними та програмними засобами, iнформацiйними ресурсами.

Користувач, який працює на сполученому з мережею комп’ютерi, має змогу використовувати всi апаратнi та програмно-iнформацiйнi ресурси мережi, на якi вiн отримав дозвiл вiд адмiнiстратора мережi.

Інформацiя, до якої здiйснюють доступ за допомогою мережi, може бути сконцентрована на одному або декiлькох потужних комп’ютерах — серверах.

За територiальним розмiщенням мережi подiляють на локальнi, регiональнi та глобальнi.

За призначенням мережi подiляють на iнформацiйнi, обчислювальнi та iнформацiйно-обчислювальнi.